Жахлива трагедія Голодомор
Ми пам’ятаємо! Ми сильні!
Голодомор – це справжня трагедія народу. Голодомор 1932–1933 років в Україні – не лише найбільша гуманітарна катастрофа в історії людства, а й незагоєна рана вітчизняної історії.
…Лихо. Горе. Біль. Кров. Смерть… Це те, що залишає по собі слово Голодомор в наших душах… Це те, що знищує свідомість… Це страшно. Це боляче до самих кісток. Але це те, про що потрібно пам’ятати і не уникати.
З метою виховання здатності кожного учня на скорботу і пам'ять про мільйони загублених життів співвітчизників, патріотів своєї держави, ознайомлення учнів з трагічним минулим, навчати дітей бережно ставитися до історії країни, розкривати її як білі, так і чорні сторінки у Ліцеї №3 імені Святої Королеви Ядвіги було проведено ряд заходів:
– урок історії у 5 класі « Голодомор 1932-1933 років – біль серця всієї України» (вчитель історії Ірина ПОВХ);
– урок-бесіда у 4 класі «Сліди історії. Голодомор» ( вчитель Ванда КРЕТ);
– акція «Запали свічку памʼяті»
Сьогодні, запалюючи свічку, ми думаємо про них, невинних людей, тихенько молимося за їхній спокій, за світлу пам’ять. Знаємо, що головне не забувати їх – жертв террору, що так і не дожили до весни тридцять третього. Вони для нас – зразок волі і терпіння, приклад святих мучеників на землі.
Пам’ятати і знати про жахливу трагедію Голодомору – мало. Її потрібно носити у душі, у серці. Бо ті нещасні люди не вмерли за щось, вони не боролися, не воювали і не відстоювали своє право на життя. Їм не дали такої змоги. Більшість просто згасла на очах. І не тому ми маємо пам’ятати про це, бо так треба, бо воно колись було, а тому – що це наша історія. Вони варті пошани кожного, хто може назвати себе Людиною!
